Оновлення влади та антикорупційна реформа: підсумки 2015 року

17 лютого Проектний офіс Національної ради реформ презентував Звіт за результатами моніторингу прогресу пріоритетних реформ. Цей звіт відсвічує прогрес виконання завдань за 2015 рік, і його мета полягає у тому, аби показати як прогрес по реформах, так і зосередити увагу на питаннях, які не вдалось вирішити у 2015 році.

 

 

Стосовно процесу оновлення влади, зроблено ряд кроків:

Створено Єдиний державний публічний реєстр, в якому станом на кінець 2015 року є відомості про 843 осіб, щодо яких застосований Закон "Про очищення влади". Венеційська комісія схвалила цей Закон як такий, що не суперечить міжнародним стандартам, і наразі працює робоча група з доопрацювання положень Закону.

У Державній фіскальній службі виявлено 37 керівників центрального апарату ДФС України і 39 осіб з керівного складу у територіальних органах ДФС України, на яких поширюється дія Закону "Про очищення влади". Також розпочато перевірку посадових і службових осіб у всіх органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Крім того, подано звернення до Вищої ради юстиції України щодо 59 суддів стосовно порушення вимог, визначених Законом України "Про очищення влади".

Також чималу роботу проведено у сфері запобігання та протидії корупції.

У Державній програмі з імплементації Антикорупційної стратегії на 2015-2017 розписані основні завдання по реалізації антикорупційної реформи. Проект програми пройшов обговорення з громадськістю, одержав позитивну оцінку від експертів та міжнародних організацій.

Мустафа Джемілєв очолив Національну раду з питань антикорупційної політики, основними завданнями якої визначені: підготовка та подання пропозицій щодо антикорупційної стратегії; системний аналіз стану запобігання і протидії корупції в Україні; пропозиції щодо поліпшення координації та взаємодії між суб’єктами заходів у сфері запобігання і протидії корупції; оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій провідних міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері; сприяння науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції.

16 квітня Артема Ситника призначено на посаду директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – спеціального державного правоохоронного органу з протидії кримінальним корупційним правопорушенням, вчиненим вищими посадовими особами. НАБУ є ключовим органом у боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади. Зараз триває комплектація штату НАБУ: перші 70 детективів після призначення керівника Антикорупційної прокуратури розпочали розслідування. 10 грудня розпочато створення перших територіальних управлінь Бюро – у Львові та Одесі.

Створено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) як окремий підрозділ в структурі Генеральної прокуратури. САП здійснюватиме нагляд за досудовим розслідуванням НАБУ та підтримуватиме обвинувачення в судах. 30 листопада призначено заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

В листопаді прийнято Закон України "Про Державне бюро розслідувань" – центральний орган виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність. ДБР має бути створене до 1 березня 2016 року і акумулюватиме усі слідчі функції й займатиметься злочинами високопосадовців і правоохоронців, а також злочинами, вчиненими службовими особами НАБУ і САП. Керівники і слідчі ДБР відбиратимуться на конкурсних засадах.

У березні 2015 року Кабмін видав постанову про створення Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК), центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та реалізацію державної антикорупційної політики, моніторинг стилю життя публічних службовців, а також контроль фінансування політичних партій. Також до функцій НАЗК входять розробка проектів Антикорупційної стратегії, ведення єдиних реєстрів декларацій чиновників і осіб, які вчинили корупційні правопорушення, співпраця з особами, які повідомляють про факти корупції тощо. Процес відбору керівництва НАЗК (п’яти членів) триває. Агентство не почне виконувати свої функції до моменту обрання принаймні чотирьох членів.

Відтепер декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру публічних службовців подаватимуться в електронній формі та оприлюднюватимуться в Єдиному державному реєстрі на веб-сайті НАЗК. Розроблене технічне завдання для створення програмного забезпечення електронного реєстру декларацій.

Згідно прийнятого Закону, в червні 2016 року почне працювати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, утворення якого є одним з ключових показників виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Крім цього, прийнятими у грудні 2015 року законами внесено відповідні зміни до КПК, КК та ЦК України щодо удосконалення механізмів арешту майна та спеціальної конфіскації.

У квітні 2015 року прийнято Закон щодо доступу до інформації у формі відкритих даних, який запроваджує поняття відкритих даних, передбачає оприлюднення таких даних на центральному порталі та веб-сайтах розпорядників, зокрема передбачає обов’язкове оприлюднення баз даних державних закупівель, реєстру юридичних осіб, містобудівної документації тощо. Створений Національний портал відкритих даних (data.gov.ua), основу якого складають дані державних установ, отримані у відкритий спосіб.

Згідно Закону України щодо запобігання і протидії політичній корупції, передбачається запровадити пряме державне фінансування політичних партій, починаючи з 2017 року.

16 листопада 2015 року у Києві відбулася Міжнародна антикорупційна конференція "Запобігаємо. Боремось. Діємо", яка стала майданчиком для чесного та відкритого діалогу держави, бізнесу та громадянського суспільства; представила найкращий міжнародний досвід; зібрала разом в одній аудиторії усі сторони, залучені до антикорупційної реформи; окреслила подальші пріоритети України у подоланні корупції.

2015 рік також став роком реалізації багатьох антикорупційних ініціатив у інших пріоритетних реформах – початку комплексної судової реформи, реформування Генеральної прокуратури України, реформи поліції, децентралізації, запровадження допорогових електронних закупівель, дерегуляції економіки, тощо.

Але, на жаль, в 2015 році зроблено не все, що планувалося.

Антикорупційне бюро розпочало проведення розслідувань корупційних правопорушень лише у грудні 2015 року, хоча вже мало готових для цього детективів на початку жовтня.

У проекті Державного бюджету на 2016 рік не передбачено повний обсяг фінансування для новостворених антикорупційних органів.

Низький рівень оцінки громадянами та бізнесом стану справ з корупцією в Україні та недостатня готовність протидіяти корупції в суспільстві свідчать про суттєві прогалини в антикорупційних комунікаціях.

У Звіті за результатами моніторингу прогресу пріоритетних реформ також визначені дії, які мають бути зроблені для прискорення антикорупційної реформи, зокрема завершення формування штатів новостворених державних органів, фінансове забезпечення їхнього функціонування у повному обсязі.

Детально ознайомитися зі Звітом можна за посиланням.

Національна рада реформ створена для забезпечення політичного консенсусу у процесі проведення реформ, який складається з представників всіх зацікавлених сторін та є майданчиком для пошуку консенсусу і прийняття рішень. Основними завданнями Національної ради реформ є визначення пріоритетів реформ, координація дій із реформування, моніторинг реалізації та досягнення цілей реформ. Рішення Національної ради реформ приймаються за умови консенсусу всіх учасників, що забезпечує узгодженість позицій у процесі реформ.

Джерело